Агрокліматичні умови зон кукурудзосіяння у нашій країні вирізняються надзвичайною різноманітністю, що істотно впливає на ріст, розвиток рослин і формування зернової продуктивності культури.
Кукурудза — теплолюбна культура. Мінімальна середньодобова температура ґрунту для проростання насіння становить +8-10 °С, а сходи з'являються за +10-12 °С. Кукурудза, висіяна в холодний і перезволожений ґрунт, проростає дуже повільно, сходи її часто бувають зріджені, бо набубнявіле насіння уражується грибними хворобами і втрачає польову схожість.
Небезпека повернення весняних приморозків в Україні припадає один раз на 5-6 років. Найменші ранні приморозки восени пошкоджують листки і рослину в цілому. Так, у фазі 2-3 листки кукурудза витримує зниження температури до -2°С; загибель сходів може спричинити тривала дія приморозків потужністю -3°С, а -5°С знищить посів за кілька годин, незалежно від фази розвитку.
В період розвитку рослин кукурудзи від сходів до викидання волотей оптимальна температура для росту і розвитку становить +20-23 °С. До появи генеративних органів підвищення температури до +25-30 °С кукурудзі не шкодить. У фазі цвітіння підвищення температури понад +30 °С негативно впливає на запилення рослин. Мінімальна температура, за якої припиняється її ріст, становить +10°С, а максимальна — +45 °С.
Попередники
Кукурудза не дуже вимоглива до попередників. У Лісостепу вона найкраще росте після озимини, зернобобових, гречки, картоплі. В зоні Полісся її розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі.
У районах недостатнього зволоження не рекомендовано висівати її після культур, які висушують ґрунт, зокрема після цукрових буряків, суданської трави, соняшнику. Не варто сіяти кукурудзу після проса, щоб запобігти поширенню спільного шкідника — кукурудзяного метелика. Вона у сівозміні є добрим попередником для ярих зернових культур, а при своєчасному збиранні — для озимих. Але у південних регіонах країни її часто використовують як провокаційну культуру для вовчка і попередник для соняшнику.
Запаси доступної вологи в півтораметровому шарі ґрунту на час сівби кукурудзи після різних попередників, мм
Кукурудзу можна вирощувати як монокультуру. На чорноземах беззмінне вирощування, за умови щорічного внесення добрив, можливе упродовж 6-10 років, а на менш родючих ґрунтах — 3-5. У районах достатнього зволоження зони Лісостепу та Полісся кукурудза на силос більше реагує на добрива, ніж на попередники.
За даними М.Г. Цехмейструка, Н.М. Музафарова, К.М. Манько, серед найпоширеніших попередників кукурудзи найбільше висушують кореневмісний шар ґрунту рослини буряків цукрових, тому й запаси ґрунтової вологи у більшості випадків залишаються після цього попередника на час сівби кукурудзи найменшими (див. діагр.).
Крім цього, з наведених даних видно, що кращі умови вологозабезпечення посівів є у повторних посівах кукурудзи. Останнє підтверджується і дослідженнями Уманського державного аграрного університету, згідно з якими на час сівби кукурудзи запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0-100 см при повторному вирощуванні її у середньому за 10 років були на 14 мм більшими порівняно з ланкою, де кукурудза розміщувалась після одного з найкращих попередників — пшениці озимої.
Поживний режим ґрунту
Досвідчені агрономи знають, що кукурудза — це класична культура. Вона «любить» оранку з осені, під яку, як правило, вносять до 80% фосфору та калію та не більше 20% азотних добрив. Основні азотні добрива вносять навесні в передпосівну культивацію, даючи у рівних частках аміачну селітру і карбамід.
Щоб правильно розрахувати норми внесення добрив, слід застосовувати балансовий метод розрахунку, враховуючи фактичний вміст поживних речовин на кожному полі та «винос» культурою мікро- та макроелементів із ґрунту (табл. 1).
Таблиця 1. Потреби рослин кукурудзи в елементах живлення
Рослини кукурудзи потребують для свого живлення макро- та мікроелементи. Серед основних є NPK, а також чутлива кукурудза до нестачі цинку, середньочутлива до браку бору і міді, а на лужних ґрунтах — марганцю.
Фактори, що впливають на рівень ефективності добрив: клімат, збереження і накопичення вологи, органіка, щілювання; ґрунтові умови, рівень забезпеченості елементами живлення; реакція ґрунтового середовища; оптимальна щільність ґрунту; засоби внесення добрив локально чи в розкид, припосівне, позакореневе підживлення; збалансованість живлення за макро- і мікроелементами на основі результатів агрохімічного обстеження ґрунтів; проведення діагностики елементів живлення у критичні періоди росту і розвитку рослин; правильний вибір гібриду.
Гібриди
Для одержання високих та стабільних урожаїв кукурудзи в кожному господарстві необхідно мати спектр гібридів, які мають різноманітний тип реакції на мінливість умов середовища, в тому числі інтенсивного типу — для отримання максимальних урожаїв на високому агрофоні; середньопластичні, які мають широкий адаптивний потенціал — відносно стабільних урожаїв на полях із нестабільним агрофоном, і високостабільні — для одержання гарантованого врожаю в умовах змінних метеорологічних факторів на бідних за поживним складом ґрунтах. Здатність до економного та ефективного використання факторів середовища — властивість високоадаптивних генотипів.
Вибір гібридів кукурудзи — відповідальна і нелегка справа, адже в умовах одного господарства, поля відрізняються за родючістю ґрунтів, попередниками, вологозабезпеченістю. Тому слід використовувати декілька гібридів різних за скоростиглістю, типом зерна, густоти стояння, чутливістю до добрив, стійкістю до ураження збудниками хвороб тощо. Слід зауважити, що навіть у зонах, де можна використовувати генотипи з високим ФАО, рекомендується обирати для сівби гібриди з різними строками дозрівання. Це зменшить ризики недобору валового врожаю, спричинених дією несприятливих погодних факторів, дасть змогу оптимізувати строки сівби та збирання культури.
Строки сівби і глибина загортання насіння
Згідно з даними багаторічних досліджень науково-дослідних установ зон кукурудзосіяння, оптимальним строком сівби кукурудзи є стійке прогрівання ґрунту до +10-12 °С на глибині загортання насіння. Як надто ранні, так і пізні строки сівби можуть знизити урожай культури. Однак експериментальні дослідження свідчать, що при ранніх (прогрівання ґрунту до +6-8 °С) строках сівби у рослин кукурудзи цвітіння волотей настає раніше, ніж при пізніх, що дає змогу культурі у найбільш важливі фази розвитку рослин упродовж вегетації раціональніше використовувати ґрунтові запаси вологи та певною мірою зменшити ризик негативного впливу посухи і високих температур на рослини. За сприятливих умов проростання насіння і відсутності бур'янів рання сівба кукурудзи має суттєву перевагу над пізньою. Найбільш вагомі — вища урожайність та нижча вологість зерна при збиранні.
У процесі ухвалення рішення про настання строків сівби кукурудзи слід також врахувати вірогідність приморозків на початкових фазах розвитку рослин, які здатні викликати суттєві пошкодження надземної вегетативної маси. Також при цьому необхідно враховувати рівень холодостійкості гібрида та використовувати для сівби спеціально оброблене (наприклад, Максим XL + Форс Зеа) насіння.
Для одержання гарантованих дружніх сходів кукурудзи надзвичайно важливим є наявність продуктивної вологи у посівному шарі ґрунту. Запаси продуктивної вологи під час сівби культури у шарі 0-10 см вважаються недостатніми при її вмісті в кількості 7-8 мм, задовільними — 9-13 мм, добрими –14-15 мм і більше.
Глибина загортання насіння кукурудзи істотно залежить від фізико-механічних властивостей ґрунту, його вологості і температурного режиму. Оптимальна глибина загортання при сівбі на важких суглинкових ґрунтах становить 4-5 см, на легких суглинкових — 5-6, на чорноземних — 5-7, а на супіщаних — 6-8 см. При пересиханні верхнього шару глибину загортання насіння збільшують на 1-2 см.
Отже, щоб отримати високий урожай кукурудзи, треба звертати увагу на всі складові технології її вирощування. Якщо з огляду на умови вирощування, агротехніку і потенціал поля, зробити правильний підбір гібридів і препаратів, які дозволяють отримати прогнозований урожай та захистити культуру, не зашкодивши самій рослині, — є всі шанси використати генетичний потенціал конкретного гібрида кукурудзи й отримати високий урожай і гарний прибуток.
