Інноваційний потенціал можливостей суттєвого підвищення прибутковості ведення агробізнесу на основі широкого застосування інформаційних технологій big data залишається ще маловідомим у середовищі вітчизняних аграріїв, тоді як у багатьох країнах світу цей напрям останніми роками отримав значний розвиток.
Насамперед термін big data дослівно в перекладі з англійської означає великі дані, великі обсяги інформації, великі масиви даних. Цей напрям набув значного поширення останніми роками із розвитком цифрових технологій, і загалом відображає головну проблему людства — невпинне всепоглинальне зростання потоків різноманітної інформації в усіх сферах діяльності нашої цивілізації. Не винятком з цього тренду є і сільське господарство.
Традиційно найбільш важливими ресурсами в аграрному виробництві вважалися земля, трудові ресурси і капітал в основних засобах, будівлях та спорудах, а також інтелектуальна власність на сорти рослин та породи сільськогосподарських тварин. Як і в минулі десятиліття, сьогодні ці ресурси зберігають свою цінність та залишаються вагомими факторами виробництва у сільському господарстві. Проте зі стрімким розвитком і поширенням цифрових технологій значно зросла економічна цінність такого важливого ресурсу, як інформації, що нині стає одним із ключових факторів конкурентоспроможного виробництва аграрної продукції.
При цьому питання стоїть не лише в ринковій кон’юнктурі, де можливість, наприклад, передбачити сприятливу ціну реалізації сільськогосподарської продукції або ж вчасно зреагувати на її зміну гарантує не менший зиск, аніж від застосування будь-яких інноваційних агротехнологій.
Обсяг інформації, що постійно зростає, з Інтернету, соціальних мереж, із різних джерел обладнання, датчиків, сенсорів призвів до революції у зберіганні даних та їх аналізу, що є, безумовно, важливим резервом підвищення конкурентоспроможності бізнесу. За даними аналітиків компанії IDC, до 2020 р. загальний обсяг цифрових даних сягне 40000 млрд. Гб, що зумовить потребу в їх аналізі та опрацюванні.
Інформація сама по собі в загальноприйнятому розумінні є лише сукупністю певних відомостей про матеріальний або ж нематеріальний об’єкт, процес чи дію, яка в звичайному випадку не несе прямо чи опосередковано будь-якої вигоди. Лише за умов її структурування і трансформації у зручну для сприйняття форму вона стає корисною. У сільському господарстві, наприклад, інформація про реалізаційні ціни на окремі види продукції відображає просту статистику. Водночас, ця інформація, відповідним чином структурована і подана у формі аналітичного порівняння цін від різних джерел, дозволяє аграрію зробити правильний вибір, який забезпечить вищу дохідність від збуту продукції порівняно з тим, коли б він реалізував її у звичний спосіб без урахування ринкової кон’юнктури.
Це, звичайно, досить простий приклад, який не може повністю розкрити усю багатоманітність тих можливостей, що відкриває для сільського господарства застосування інноваційних технологій big data. Нині в аграрному виробництві багато вітчизняних компаній отримують гігабайти різноманітних даних із систем GPS навігації, сенсорних датчиків і приладів, систем контролю технологічних процесів. До цього додається також значний масив бухгалтерсько-економічної інформації, який одержують, як правило, з різних програмних продуктів, що не завжди інтегровані між собою у зручний спосіб для її систематизації та консолідації. При цьому досить значні обсяги інформації через обмежені часові рамки та безпосередньо відсутність ефективних алгоритмів її структурування так і не використовуються із максимальною користю у потрібний час для прийняття аграрієм ефективних управлінських рішень.
Сфера застосування технологій Big Data у сільському господарстві
Сільське господарство виявилось досить зручною і перспективною сферою економічної діяльності для застосування інноваційні технології Big Data. Адже нині набули досить широкого поширення системи точного землеробства і smart farm, які базуються на автоматизації та роботизації аграрного виробництва.
За даними аналізу звіту Бостонської консалтингової групи і сайту AgFunder, серед інвестиційних пріоритетів, які на думку представників провідних світових агрокорпорацій і експертів з інвестицій венчурних компаній, що спеціалізуються на технологіях для сільського господарства, отримали суттєвий поштовх і розвиток останніми роками. Передусім увагу привертають ті з них, які пов’язані з великими масивами даних big data та їх аналітикою; а також безпекою і якістю продуктів харчування; біотехнологіями; апаратними засобами для оптимізації технологічних рішень; сенсорами, датчиками і засобами зв’язку та навігації.
При цьому інформаційні технології аналізу і структурування big data нині зосереджені в найрізноманітніших сферах сільськогосподарського виробництва. Це і системи обслуговування обладнання для тваринницьких ферм, точного внесення добрив, засобів захисту рослин, сівби сільськогосподарських культур у рослинництві. Фактично ця сфера діяльності охоплює кожен із 4 етапів обробки великих масивів даних: фіксацію, збір, аналіз і вироблення можливих подальших дій. Усе це вимагає ефективної взаємодії різних систем — обладнаних GPS навігаторами і сенсорами технічних засобів, програмних засобів бухгалтерського обліку. Останній аспект особливо важливий. Адже, наприклад, без наявності чіткої системи обліку і планування господарської діяльності неможливо об’єктивно оцінити ефективність роботи агробізнесу та адаптувати стратегію економічної діяльності підприємства до швидких змін кон’юнктури ринкового середовища.
Нині big data розвиваються у поєднанні з іншим, не менш перспективним напрямом сучасних цифрових технологій — «Інтернетом речей». Безпосередньо в агробізнесі сфера їх застосування зосереджується на забезпеченні моніторингу сільськогосподарських угідь за допомогою відповідних цифрових датчиків, що здійснюють аналіз агрохімії ґрунту, повітря і води. Потім ці дані надходять у єдине сховище, де вони структуруються і готуються до аналітичної обробки. Саме за допомогою такого безперервного потоку даних отримується й аналізується об’єктивний стан розвитку виробництва в цілому та на окремому полі чи сівозміні в конкретний момент часу. Це дозволяє не просто відстежувати в режимі реального часу виробничий процес, але й вносити оперативне коригування, а також здійснювати його прогнозування з урахуванням внесених змін.
Вітчизняний досвід і потенціал розвитку Big Data
В Україні інформаційні технології big data поступово розповсюджуються у багатьох сферах діяльності, в тому числі безпосередньо у сільському господарстві. Найбільшим напрямом їх впровадження сьогодні є технології точного землеробства, які дозволяють не тільки підвищити врожайність сільськогосподарських культур, але й також суттєво знизити непродуктивні витрати паливо-мастильних матеріалів, насіння посівного матеріалу і добрив.
Точне землеробство є одним з інноваційних трендів розвитку вітчизняного сільського господарства, в основі якого лежить ідея про те, що оброблюваний простір є неоднорідний, а кожна окрема ділянка поля вимагає окремого догляду. Завдяки цьому досягається мінімізація витрат основних виробничих ресурсів через надходження потрібної аграрію уточненої інформації від використання наземних датчиків, а також ГІС супутникової навігації при проведенні комплексу польових робіт. Адже фактично можна вносити, наприклад, добрива тільки на ті місця, які цього вимагають відповідно до агрохімічного стану родючості ґрунту, насіння без суттєвих перевитрат згідно з рекомендованою нормою висіву. Відповідно це забезпечує досить значну економію на кожен гектар агроугідь, і в масштабах господарства відображується на зростанні його прибутковості.
Останніми роками у вітчизняному агробізнесі набули значного поширення поряд із системами точного землеробства і технології роботизованого доїння молочних корів, які дозволяють ефективно управляти ресурсами та товарними потоками, оптимізуючи при цьому непродуктивні витрати. Їх функціональною особливістю є широке використання технологій «Інтернету речей» у поєднанні з big data, які дозволяють у режимі реального часу керувати виробничими процесами і вести їх моніторинг.
Останніми роками українські виробники обладнання для сільського господарства почали широко застосовувати ці технології, намагаючись адаптуватися до потреб ринку і загальносвітових тенденцій інтелектуалізації виробництва.
Перспективи Big Data для вітчизняного агросектора
Сьогодні ніхто не здатний однозначно точно дати прогноз щодо подальшої перспективи поширення в усіх сферах діяльності людини технологій big data на найближчі роки і десятиліття, оскільки темпи їх розвитку щороку значно прискорюються і тісно переплітаються з іншим напрямом — «Інтернетом речей». За прогнозами аналітиків Gartner, світовий ринок «Інтернету речей», що виключає підключені до всесвітньої мережі персональні комп’ютери, планшети і смартфони, зросте до 26 млрд пристроїв у 2020 р. Це становитиме майже 30-кратне збільшення у порівнянні з 0,9 млрд в 2009 р. При цьому компанії «Інтернету речей» і постачальники послуг отримають додаткові доходи, які перевищуватимуть $300 млрд дол. США, в основному в сфері послуг, а до 2020 р. дохід від продажу устаткування, програмного забезпечення та послуг сягатиме майже $1,9 трлн дол. США.
У цьому контексті розвиток big data для потреб агробізнесу в Україні має значний, ще не освоєний потенціал як важливого джерела диверсифікації напрямів створення високої доданої вартості в галузі сільського господарства. Нині інноваційні рішення big data все більше зосереджуються у мережі Internet на спеціалізованих онлайн-платформах. Саме цей напрям дозволяє найбільш ефективно структурувати різні інформаційні потоки та забезпечити їх аналіз. Адже просто зібрати великий обсяг інформації недостатньо, його треба правильно проаналізувати, інтерпретувати і структурувати в зручній для подальшого використання формі звіту для потреб агробізнесу.
Ще у квітні 2017 р. Міністерством аграрної політики та продовольства було заявлено про необхідність створення глобальної платформи, яка стане єдиним галузевим майданчиком та зручним каналом комунікації для усіх, хто цікавиться аграрним сектором, хто працює або планує почати свою діяльність в агробізнесі. Така платформа наддасть багато можливостей для оперативного обміну важливою інформацією та успішним досвідом. Поряд із цим паралельно вже отримали розвиток і інші напрями формування інтелектуальних платформ для аграрія, що працюють у сфері big data. Це, зокрема, такі продукти, як БАЙЕР БІЗНЕС ПЛЮС, AGRIANALYTICA, SAATBAU PROFIT MANAGER та інші.
Варто також окремо зазначити, що економічні й інституційні умови ведення агробізнесу в найближчі роки зазнаватимуть динамічних змін у зв’язку з прискоренням розвитку економіки, впливу глобалізації та інновацій. Тому ті можливості, які використовувалися агробізнесом раніше на основі традиційних технологій організації ведення рослинництва і тваринництва, що ще вчора забезпечували більш менш прийнятний дохід, не будуть працювати в найближчому майбутньому.
З цієї точки зору на ринку отримуватиме максимальний економічний зиск і конкурентні переваги здебільшого той аграрій, який застосовуватиме для потреб управління новітні технології аналізу і структурування big data з метою своєчасного отримання достовірної релевантної інформації про власні операційні витрати і виробничі процеси.
