Якщо пшениці м’якій ярій відводиться роль страхової хлібної культури (на випадок загибелі озимої від несприятливих умов перезимівлі), то яру тверду завжди недооцінювали. Хоча вона є цінною сировиною для макаронних виробів і круп високої харчової цінності. Таке виробництво могло б не тільки забезпечити потреби населення, а й стати дохідною статтею експорту.
Створення і впровадження у виробництво стійких проти хвороб сортів є найбільш економічним і екологічно безпечним засобом боротьби з фітопатогенами. Завдяки використанню стійких сортів сільське господарство щорічно отримує прибуток, який дорівнює близько 30% від загальної вартості продукції, що виробляється. Крім того, вирощування таких сортів запобігає необхідності широкого використання пестицидів, що має важливе значення для охорони довкілля від забруднення. Тому особливу увагу селекціонери приділяють створенню сортів, стійких до основних хвороб: борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу, твердої сажки тощо.
Ефективність вирощування ярої пшениці буде зростати, якщо дотримуватись технології вирощування.
Кращими попередниками для неї є бобово-злакові суміші, зернобобові культури (горох, соя), цукрові буряки, кукурудза на зелений корм, силос і зерно, гречка, ярий ріпак, картопля, баштанні культури. Розміщують її й після ярих зернових. Коло попередників може розширюватись, якщо після збирання основної культури пожнивно висівається сидеральна культура (люпин, олійна редька, гірчиця біла тощо).
В Україні сівбу ярої пшениці, як культури раннього строку сівби, проводять у перші дні весняних польових робіт. Найголовніше при підготовці та сівбі ярої пшениці – збереження ґрунтової вологи, значні втрати якої завдають найбільшої шкоди швидкому отриманню дружних і рівномірних сходів, а отже – стартовому росту і розвитку, що в подальшому може призвести до різкого зниження продуктивності. Особливо чутлива до затримки зі строком сівби тверда пшениця.
Спосіб і глибину основного обробітку ґрунту обирають залежно від стану поля та біологічних особливостей попередника. Зважаючи на еродованість більшості ґрунтів лісостепової зони, ефективним буде застосування чизельного обробітку ґрунту. Після просапних попередників перевагу має безполицевий обробіток знаряддями чизельного типу. На полях із надмірною кількістю післяжнивних решток або з дуже високим рівнем забур’яненості слід орати на глибину 23-27 сантиметрів. Система передпосівного обробітку ґрунту під яру пшеницю складається з ранньовесняного боронування у фазі фізичної стиглості ґрунту та передпосівної культивації в день сівби на глибину загортання насіння.
Міндобрива доцільно застосовувати на фоні органічних. Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередник.
При підготовці насіння до сівби належить пам’ятати: маса 1000 насінин усіх сортів ярої пшениці має бути не меншою за 35 грамів. Протруєння насіння є обов’язковим елементом технології захисту культури від насіннєвої, ґрунтової та аерогенної інфекції. На посівах пшениці ярої проблема захисту сходів від ґрунтових шкідників, цикадок, злакових мух, смугастих блішок останнім часом є особливо актуальною. Тому необхідно застосовувати протруйники інсектицидно-фунгіцидної дії.
Основою формування оптимальної густоти стеблостою посівів ярої пшениці, через її низьке продуктивне кущення, є норма висіву. Для м’якої пшениці рекомендована норма висіву 5-5,5 млн/га схожих насінин після кращих попередників та 5,5-6 млн/га після гірших. Для твердої оптимальною нормою висіву після кращих попередників є 5,5-6 млн/га, а після гірших – 6-6,5 млн/га.
Глибина загортання за сприятливих умов зволоження ґрунту не повинна перевищувати 3-5 сантиметрів. Післяпосівне прикочування площі котками К-6 М вирівнює глибину залягання висіяного насіння до 2-4 см, що сприяє швидкому і рівномірному проростанню, забезпечуючи синхронність розвитку стеблостою. У суху погоду глибину загортання насіння слід збільшувати, висіваючи насіння у вологий шар ґрунту.
Перехід від тістоподібного стану до воскової і повної стиглості у ярої пшениці проходить дуже швидко, що зобов’язує проводити збирання в стислі строки, не допускаючи перестою, що погіршує якість зерна.
Вирішити виробничу частину проблеми стабілізації урожайності й, відповідно, виробництва зерна пшениці ярої в Україні можна лише комплексним підходом: впровадження сучасних вітчизняних сортів з високим рівнем адаптивних властивостей як основи адаптивної технології, правильне зональне розміщення сортів, ефективна система насінництва для швидкого проведення сортозміни, розроблення сортових технологій вирощування з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов і біологічних особливостей сортів та їх обов’язкове дотримання.
