Потреби українських аграріїв у традиційних добривах і мікроелементах постійно ростуть, розповів кандидат с-г наук, начальник відділу розвитку продуктів і сервісів мікродобрив компанії Ukravit AGRO Сергій Адаменко. «Родючість ґрунтів постійно знижується. Багато в чому через використання переважно азотних добрив, які «подкисляют» грунт, і фермери абсолютно «забувають» про внесення оптимальних доз фосфорних, калійних, сірчаних, борних добрив, вапнування грунтів».
За даними фахівця, понад 40% грунтів в Україні мають високий показник кислотності ґрунтів, де — pH нижче 6,5. Це призводить до зниження вмісту рухомих і доступних культурам сполук фосфору, мікроелементів цинку, міді, молібдену, а також до погіршення засвоєння культурами таких елементів мінерального живлення, як азот, фосфор, калій, кальцій, сірка та магній.
Крім важливої ролі в життєдіяльності культур мікроелементи сприяють більш ефективному поглинанню головних елементів мінерального живлення кореневою системою на 10-15%, покращуючи обмінні процеси. «Їх застосування дозволяє отримати високу окупність: одна гривня, витрачена на мікродобрива, окупається прибутком у розмірі від 3 до 15 грн», — додав С. Адаменко.
Як приклад він розповів про грунти на півдні Херсонської області: «За всіма показниками там вистачає калію і кальцію. Але, застосовуючи калійні добрива, ми бачимо моментальну позитивну реакцію культур із точки зору збільшення вмісту сухих речовин в товарній продукції, підвищення вмісту цукрів, поліпшення смаку, кольору, товарності і підвищення жаростійкості культур».
Цинк, мідь і молібден — справжній дефіцит
Дефіцит елементів багато в чому залежить і від зони вирощування і типу грунтів. У середньому молібдену і цинку не вистачає більш ніж на 60% ґрунтів, міді — 40%, сполук фосфору — понад 40%, бору — понад 40%.
У першу чергу, обсяг традиційних добрив, що вносяться, недостатній через економічні чинники, тобто сільгоспвиробники на них банально економлять, використовуючи ресурс, закладений ще з часів СРСР.
У 80-ті роки минулого століття в середньому застосовувалося 135 кг NPK/га, застосовувалася меліорація, яка сприяла вапнуванню кислих грунтів і гіпсуванню солончаків, що забезпечувало практично бездефіцитний баланс головних елементів мінерального живлення, кальцію і підтримувалася оптимальна кислотність грунтів. У 2000-х роках цей показник знизився до 17 кг NPK/га.
— Сьогодні в залежності від господарств і від грунтово-кліматичних зон вирощування культур, застосовується від 60 до 90 кг/га NPK, але в структурі застосування 60-70% займає азотна група добрив, а мікроелементи (B, Zn, Cu, Mn, Fe ) кремній (Si) практично не застосовуються, — розповів експерт.
Рано чи пізно така економія приведе до погіршення ситуації і різкого зниження врожайності. Особливо виснажують грунт монокультури, не секрет, що фермери часто сіють соняшник по соняшнику.
Ринок мынеральних добрив буде рости
Незважаючи на таку песимістичну картину, потреба в мікродобривах для позакореневого внесення в Україні зростає, і ця тенденція буде зберігатися. За розрахунками фахівців, у 2016 році було продано не менше 24 тис. т позакореневих мікродобрив як власного виробництва, так і імпортних. Це склало близько $ 100 млн в грошовому еквіваленті.
— Ринок традиційних добрив і мікродобрив також буде рости як мінімум на 10-15%. А за деякими мікроелементами, зокрема, по кремнію (Si) — мінімум на 15%, а то і 30% в рік, — прогнозує С.Адаменко.
Український ринок спеціальних добрив швидше за все буде розвиватися в напрямку біологізації. Будуть затребувані комбіновані добрива з біологічно активними добавками — амінокислотами, водоростями, фітогормонами, полісахариди, вітаміни. Їх можна застосовувати як у традиційному, так і в органічному землеробстві.+
Розвиток ринку добрив багато в чому залежить від кон'юнктури ринку на сільгосппродукцію: зростає ціна на продукцію, застосування добрив також збільшується.
Ріст ринку добрив констатують і інші учасники ринку, зокрема виробники ЗЗР. За даними деяких компаній, за останні 10 років обсяг внесених добрив збільшився в 5 разів.
Але при цьому українські аграрії роблять вибір на користь азотних добрив. Це призводить до постійного дисбалансу вмісту мікроелементів у грунті.
