Соняшник - це рослина з глибоким корінням, яка найкраще реагує на внесення добрив, коли рівень поживних речовин в ґрунті низький. Прибуткове вирощування соняшнику вимагає відповідної родючості ґрунту,управляти якою неможливо без агрохімічного аналізу. Азот є основною речовиною, що обмежує врожайність, якщо в ґрунті відсутні високі залишкові запаси нітратів. Наступним найбільш лімітуючим фактором є фосфор.
Виробник соняшнику повинен визначити реальну очікувану врожайність, щоб визначити потреби рослин у азоті. У штаті Небраска соняшник на богарі зазвичай дає врожайність 11,3–17 ц/га, на зрошенні — 20,4–28,3 ц/га.
Азот
Виробник повинен встановлювати рівень азоту для соняшнику, базуючись на очікуваній врожайності для кожного поля. Соняшник зазвичай потребує удобрення азотом, якщо немає великих залишкових запасів нітратів. Щоб підвищити точність рекомендацій щодо азоту, землероб повинен взяти на агрохімічний аналіз: обов’язково — з глибини 90 см і, бажано, до глибини 120–150 см, оскільки соняшник дістане нітрати і з такої глибини. Показники реального вмісту азоту слід віднімати від значень, наведених у таблиці 1. Джерелами азоту є гній та попередні бобові культури, а також нітрати в поливній воді. Рекомендації щодо внесення азотних мінеральних добрив, які базуються на тестуванні ґрунту, підходять для більшості ґрунтів з вмістом органічної речовини 1% -1,5%. Для ґрунтів, що містять менше 1% органічних речовин, виробник повинен збільшити норму внесення азоту на 11–17 кг/га д. р. порівняно з рекомендованими нормами, а якщо вміст органічної речовини перевищує 2% — зменшити на 11 кг/га д. р.
Таблиця 1. Рекомендації внесення азотних добрив під соняшник, кг/га д. р.
планова врожайність, ц/га
|
|
|
вміст азоту, мг\кг*
|
11,2
|
13,6
|
16
|
18
|
20,4
|
22,5
|
25
|
27,2
|
29,5
|
0-1
|
34
|
45,3
|
56,6
|
68
|
79,3
|
90,6
|
102
|
113
|
124,3
|
1-2
|
17
|
28,3
|
39,6
|
51
|
62,3
|
73,6
|
84,9
|
96,3
|
107,6
|
|
2–3
|
|
11,2
|
22,5
|
34
|
45,3
|
56,6
|
68
|
79,3
|
90,6
|
|
3–4
|
|
0
|
0
|
17
|
28,3
|
39,6
|
51
|
62,3
|
73,6
|
|
4–5
|
|
0
|
0
|
0
|
0
|
22,5
|
34
|
45,3
|
56,6
|
|
5–6
|
|
|
|
|
|
0
|
17
|
28,3
|
39,6
|
> 6
|
|
|
|
|
|
0
|
0
|
11,2
|
22,5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Виробник соняшника може застосовувати азотне добриво або перед посівом, або між рядками. Якщо певну кількість азоту застосовують із стартовим добривом, їх необхідно розміщувати щонайменше за 5 см від рядка. Оскільки насіння соняшнику чутливе до солей мінеральних добрив, безпосереднє нанесення добрива на насіння може спричинити пошкодження. Якщо нанесення на насіння є єдиним способом застосування стартового добрива, виробник повинен використовувати не більше 4,5 кг/га д. р. азоту та калію. На богарі застосування азоту перед посадкою є найбільш ефективним методом удобрення для внесення азоту в кореневу зону через низьку імовірність вилуговування. Вносити азотне добриво між рядків або частинами – типовий спосіб для соняшнику на зрошенні. В ґрунті коріння соняшника росте швидко й між рядами, тому для того, щоб уникнути обрізання коренів, виробник повинен вносити азотне добриво в міжряддя на ранньому етапі.
Фосфор
Реакція врожаю на фосфор краще проявляється на ґрунтах з низьким і середнім рівнем доступності фосфору. Якщо проби ґрунту покажуть менше 15 частин на мільйон (мг/кг) за методом Bray-1 або 10 мг/кг за методом Ольсена, виробник може очікувати збільшення врожайності від застосування фосфорних добрив. Для соняшника рекомендується аналіз ґрунту. У багатьох районах соняшник, що перебуває в сівозміні з озимою пшеницею, буде мати достатній рівень фосфорного вмісту в ґрунті, тому що аналізи на вміст фосфору для озимої пшениці проводяться на більш високому рівні. Рекомендації щодо фосфорних добрив на основі аналізів за методами Bray-1 та Olsen наведені в таблиці 2.
Внесення фосфорних добрив важливе під час вирощування соняшника. Стрічкове внесення під час сівби є найбільш ефективним методом внесення фосфору, а рекомендовані норми для внесення в рядок удвічі менші, ніж для внесення врозкид (таблиця 2). Внесення фосфорних добрив врозкид також добре позначиться на врожаї, але землероб повинен ретельно закласти добрива перед сівбою. Різні джерела фосфору — дигідрофосфат амонію (11–52–0), гідрофосфат амонію (18–46–0) та поліфосфат амонію (10–34–0) — однаково ефективні, якщо їх правильно застосувати. Виробник повинен обрати добрива на основі наявного обладнання та вартості за одиницю фосфору.
Таблиця 2. Рекомендації з внесення фосфорних добрив під соняшник
Вміст фосфору, мг/кг, метод Bray-1 і метод Ольсена Норма Р2О5, кг/га, врозкид і в рядок
0–5
|
0–4
|
68
|
34
|
6–15
|
5–10
|
45,3
|
22,5
|
16–25
|
11–15
|
22,5
|
11,2
|
> 25
|
> 15
|
0
|
0
|
Калій
Основним калійним добривом є хлорид калію (KCl), а звичайним способом застосування є внесення в ґрунт врозкид перед посадкою.
Таблиця 3. Рекомендації щодо калійних добрив для соняшника
вміст калію, мг/кг доза K2O, кг/га, врозкид в рядок
0–40
|
Дуже низький
|
136
|
22,5
|
41–80
|
Низький
|
90,6
|
11,2
|
81–120
|
Середній
|
45,3
|
11,2
|
121–150
|
Високий
|
0
|
0
|
> 150
|
Дуже високий
|
0
|
0
|
Інші поживні елементи
На богарі сульфати й сірка, які знаходяться глибше в ґрунті, можуть забезпечити достатній рівень сірки на додаток до тої, що мінералізується з органічної речовини. Якщо вміст цинку в ґрунті становить менше 0,4 частин на мільйон в екстрагенті цинку з діетилендіамінтетраоцтовою кислотою, буде корисним вносити добриво стрічковим способом. Ця кількість цинку достатньо коректно визначить будь-яку можливу нестачу цинку.
Таблиця 4
|
|
Виніс поживних елементів соняшником з урожаєм близько 1 т/га (кг/га).
|
Поживна
речовина
|
Виніс із насінням
|
Виніс із стеблом
|
Загальне засвоєння
|
|
N
|
34
|
20,4
|
54,4
|
|
P2O5
|
13,6
|
3,4
|
17
|
|
K2O
|
9
|
31,7
|
40,7
|
|
S
|
2,2
|
4,5
|
6,7
|
|
Mg
|
2,2
|
5,7
|
7,9
|
|
Ca
|
1,3
|
21
|
22,3
|
|
Zn
|
0,06
|
0,045
|
0,1
|
Довідка
Клімат західної Небраски
|
Січ
|
Лют
|
Бер
|
Квіт
|
Трав
|
Черв
|
Лип
|
Серп
|
Вер
|
Жов
|
Лис
|
Груд
|
За рік
|
Абс. максимум, °C
|
23
|
26
|
31
|
37
|
37
|
4()42
|
44
|
42
|
41
|
36
|
28
|
24
|
|
Макс. середньоміс., °C
|
3,8
|
6,1
|
11,4
|
16,8
|
22,1
|
27,7
|
31,2
|
30,1
|
25,4
|
18,1
|
10,1
|
3,9
|
17,2
|
Мін. середньоміс., °C
|
−11,6
|
−9,4
|
−4,7
|
0,6
|
6,7
|
12,2
|
15,8
|
14,6
|
8,2
|
0,9
|
−6,1
|
−11,3
|
1,3
|
Абсолютний мінімум, °C
|
−37
|
−37
|
−30
|
−19
|
−8
|
−2
|
4
|
2
|
−8
|
−16
|
−32
|
−37
|
|
Кількість опадів, мм
|
8,6
|
12,7
|
26,7
|
57,7
|
83,3
|
86,9
|
78
|
58,2
|
35,8
|
39,4
|
16,3
|
10,4
|
513,8
|
Середня кількість випалого снігу, см
|
12,2
|
13,5
|
11,2
|
8,1
|
|
|
|
|
0,5
|
5,3
|
9,9
|
11,7
|
72,4
|
Середня кількість днів з опадами
|
4,1
|
5,1
|
6,7
|
8,4
|
11,6
|
10,5
|
10,3
|
8,8
|
7
|
6,6
|
4,7
|
3,6
|
87,4
|
Середня кількість днів зі снігом
|
4,2
|
4,1
|
3,9
|
2
|
0,1
|
0
|
0
|
0
|
0,2
|
0,7
|
2,5
|
3,5
|
21,2
|
Середня відносна вологість повітря, %
|
69,3
|
68,2
|
64,4
|
59,6
|
63,3
|
63,9
|
63
|
64,1
|
63,8
|
61,5
|
66,9
|
69,6
|
64,8
|
К-сть сонячних годин
|
185
|
180,2
|
227,4
|
257,5
|
290,8
|
322,9
|
352,9
|
319,2
|
259,5
|
236,2
|
174
|
170
|
2975,6
|
Частка сонячної погоди в загальній тривалості світлового дня, %
|
62
|
60
|
61
|
64
|
65
|
71
|
77
|
75
|
69
|
69
|
59
|
59
|
67
|