Фузаріоз
Проявляється на рослинах гороху у вигляді кореневої гнилі та трахеомікозного в’янення. У роки з підвищеною вологістю в період дозрівання і збирання гороху конідії збудників аерогенним шляхом потрапляють на боби. Міцелій, що утворився зі спор, спричинює зараження насіння. Останнє стає дрібним і зморшкуватим, утрачає блиск. Його енергія проростання та схожість знижуються, а за сильного ураження повністю втрачаються посівні якості.
В ураженому насінні гороху під час лабораторного дослідження виявляли переважно гриби Fusarium culmorum (Sm.) Sacc, Fusarium solani (Mart.) App. et Wr., Fusarium oxysporum Schl.
На рослинах сої хвороба проявляється у вигляді некрозу сім’ядолей, ураження точки росту, кореневої гнилі, в’янення, плямистості листя, загнивання стебел, бобів і насіння. На бобах у кінці вегетації виникають плями й виразки. У місцях уражень стулки бобів знебарвлюються, у вологу погоду на них утворюється блідо-рожевий наліт грибниці патогену. Насіння в уражених бобах плюскле, зморшкувате, за підвищеної вологості вкривається білувато-рожевим нальотом. Воно втрачає схожість або дає уражені сходи.
Збудниками хвороби на сої є гриби роду Fusarium Link. На сходах культури, а згодом на бобах частіше виявляють F. gibbosum App. et Wr. і F. охуsporum Schl.
Аскохітози гороху
Темно-плямистий аскохітоз
Його збудником є гриб Mycosphaerella pinodes (Berk. & A. Bloxam) Vestergr. (Ascochyta pinodes L.K. Jones.). Проявляється на всіх надземних органах рослин. На уражених стулках бобів утворюються дрібні випуклі ділянки, а на хворих насінинах — темні округлі плями різних розмірів. За дослідженнями М. Кирика, зі збільшенням діаметра плям глибина проникнення грибниці патогену в насінні зростає. Так, за діаметра плями 1,0–1,5 мм міцелій збудника хвороби проникає на глибину 0,6 мм; за 2,0–2,5 – на 1,2; за 4,0–4,5 — на 1,9, а за 6,0–6,5 — на 2,5 мм. Також дослідники встановили, що в бобах, уражених на 75%, порівняно зі здоровими, утворюється менше (на 22,4%) насіння, а його маса знижується на 42,2%. Зі збільшенням частки зараженого насіння в насіннєвому матеріалі його посівні якості сильно знижуються. Якщо в ньому інфіковано понад 5% насінин, він взагалі стає непридатним для висівання, оскільки його лабораторна схожість нижча ніж 90%, а польова – 49,3%.
Використання хворих насінин для сівби може призвести до прояву аскохітозної кореневої гнилі. Так, на проростках виникають великі розпливчасті, неправильної форми, плями. Прикоренева частина буріє, загниває, а з часом підсихає. В ураженій тканині патоген формує пікніки, які візуально проявляються у вигляді бурих крапок. Такий тип прояву хвороби призводить до випадання рослин та зрідження сходів.
Блідо-плямистий аскохітоз
Cпричинюється грибом Ascochyta pisi Lib. Проявляється на листкових пластинках, черешках листків, стеблах і бобах. Особливо часто виникає на генеративних органах. Боби, уражені на початку свого формування, не розвиваються й опадають. Інфікування бобів під час їхнього дозрівання призводить до появи на поверхні стулок округлих і злегка вдавлених плям діаметром 8-10 мм. Вони мають світло-каштанове забарвлення з темною облямівкою і можуть між собою зливатися, у центрі таких уражень утворюються численні пікніди. За інфікування бобів наприкінці вегетації типові для хвороби плями не утворюються, а на хворих ділянках формуються пікніди.
Внаслідок ураження стулок бобів патоген проникає в насіння, яке стає зморшкуватим і характеризується наявністю світло-жовтих безконтурних плям, що за слабкого розвитку хвороби майже непомітні.
Інфіковане насіння є джерелом інфекції. У ґрунті воно часто не проростає, а якщо й формує сходи, то через деякий час вони гинуть.
У результаті наших досліджень було виявлено, що часто в молодих рослин, які утворилися із хворих насінин, уражується точка росту. Як наслідок, це зумовлює виникнення бічних — ослаблених, тоненьких і малопродуктивних — пагонів.
Сіра гниль
Хворобу викликає гриб Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetz. (Botrytis cinerea Pers.). Вона проявляється на всіх надземних органах рослин.
Для моніторингу ураженості насіння гороху слід звертати увагу на боби, в яких, починаючи з періоду формування та у фазі їхнього наливання, симптоми хвороби помітні насамперед у зоні основи або кінчика бобу, тобто в місцях, де тривалий час зберігаються відмерлі після закінчення фази цвітіння частки квіток. Уражена ділянка стає буро-зеленою, в подальшому збільшується в розмірах, часто охоплює весь біб, який поступово покривається білим пухнастим нальотом гриба. З утворенням конідієносців та настанням спороношення цей наліт набуває попелясто-сірого забарвлення. У вологу погоду на бобах формуються склероції патогенну — переважно округлі, діаметром 1-5 мм, які через деякий час зростаються між собою і набувають неправильної форми. У суху погоду уражені ділянки локалізовані, мають вигляд буруватих виразок. Навіть за незначного розвитку сірої гнилі міцелій гриба проникає через стулки бобу і часто уражує насінини, значно віддалені від ділянки, ураженої хворобою. За прояву сірої гнилі в період дозрівання гороху плям на бобах не спостерігають, однак останні частково або повністю покриваються сірим нальотом. Уражене насіння набуває блідо-сірого відтінку, втрачає блиск і стає трухлявим.
Сіра гниль на сої починає проявлятися з фази цвітіння. Уражуються стебла, листки, боби та насіння. В окремих випадках ураженою може бути вся рослина. На стеблах патологічний процес характеризується появою бурої розпливчастої плями, яка швидко збільшується в розмірах та окільцьовує уражений орган. Водночас у таких місцях починає формуватися густий сірий наліт. Хвороба прогресує органами рослини вниз, а також поширюється стеблом угору від місця первинного зараження. Як наслідок, хвора рослина в’яне та засихає. Рослини сої, уражені сірою гниллю в період цвітіння, не формують бобів.
Інфікування соєвого насіння патогеном ми відмічали за ураження стебла, на якому вони кріпляться. Хворі боби частково або повністю вкривалися сірим нальотом. Інфіковане насіння, пошкоджене в сильному ступені, стає плюсклим і втрачає блиск.
Усередині інфікованого насіння патоген перебуває у формі грибниці.
У вологих умовах сильно уражене сірою гниллю насіння гороху та сої вкривається густим спороношенням гриба, яке має сірий відтінок. Проростки з нього не утворюються. Слабо інфіковані насінини починають проростати, але надалі їхні проростки загнивають.
Біла гниль
Збудником хвороби є гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary. За ураження ним бобів гороху та сої їхня поверхня вкривається білим ватоподібним міцелієм патогену. Грибниця проникає всередину бобу та руйнує молоді насінини. З часом на стулках утворюються склероції гриба, які спочатку мають біле забарвлення, а пізніше, під час дозрівання, стають чорними. Вони формуються також усередині ураженого бобу. Такі склероції неправильної форми охоплюють простір між насінинами та стінками стулок.
Із настанням сухої та жаркої погоди поширення хвороби припиняється, уражені ділянки підсихають, а утворені на них склероції обпадають. Насіння, отримане з уражених бобів, повністю втрачає посівні якості.
Патоген у насінні міститься у формі грибниці. Крім того, велика кількість його склероціїв перебуває серед насіння у вигляді домішки.
Пліснявіння насіння
Візуально на хворому насінні у стані спокою можна виявити коричневі плями або суцільну зміну забарвлення, плюсклість, зморшкуватість тощо. Часто насіння може бути без симптомів ураження. Під час проростання насіння це захворювання проявляється типово у вигляді різного пліснявіння: сіро-зеленого, темного і рожевого.
Збудниками хвороби є гриби з вираженими сапротрофними властивостями. Вони належать до родів Penicillium Link, Aspergillus Micheli, Mucor Micheli, Cladosporium Link, Trichothecium Link та ін. Особливо сильно ці організми колонізують насіння в умовах підвищеної вологості в період збирання врожаю. Ураження насінин можливе також у місцях їхнього травмування та пошкодження шкідниками. Розвиток хвороби спостерігається за недотримання режимів зберігання. Пліснявіння різко знижує енергію проростання і схожість насіння, воно стає непридатним для сівби. Уражене пліснявою насіння недоцільно використовувати й для годівлі тварин.
Діагностика хвороб насіння та основні заходи щодо зменшення його ураження патогенами
Для діагностики хвороб насіння використовують різні методи. Наприлад, за допомогою макроскопічного можна виявити видимі ознаки патологій, що проявляються у вигляді зморшкуватості, коричневих плям, знебарвлення, плюсклості насінин та ін. За допомогою цього методу виявляють також склероції збудника білої гнилі, що містяться в насіннєвому матеріалі. Водночас значна кількість насіння має приховану форму ураження. Тому не варто обмежуватися лише зовнішнім оглядом, а слід провести фітопатологічну експертизу за допомогою біологічного методу. Згідно з ДСТУ 4138-2002 (Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості), зараженість насіння гороху фузаріозом та аскохітозом визначають під час пророщування на гофрованому фільтрувальному папері.
Зараженість насіння сої фузаріозом і білою гниллю виявляють шляхом його пророщування у вологій камері, у ростильнях із піском. Для уточнення одержаних результатів (у разі потреби) насіння пророщують у чашках Коха або в рулонах фільтрувального паперу. За потреби прискореного аналізування насіння пророщують у ростильнях на керамічних плитках.
Для контролю хвороб посівного матеріалу гороху та сої слід виконувати весь комплекс заходів, що локалізують джерела інфекції, забезпечують оптимальні умови для росту й розвитку рослин: дотримуватись вимог щодо сівозміни та просторової ізоляції між посівами попереднього й поточного років; упроваджувати стійкі сорти; проводити очищення, сортування, калібрування, знезараження насіння дозволеними протруйниками; висівати в оптимальні строки; знищувати бур’яни й шкідників, що слугують джерелами збереження й поширення інфекції; вносити мінеральні добрива для забезпечення кращого розвитку рослин; у боротьбі з хворобами застосовувати рекомендовані фунгіциди; своєчасно збирати насіння зі здорових ділянок, ретельно його очищувати та доводити до кондиційної вологості.
