Logo

Агрофірма "Ольгопіль"

  • Головна
  • Новини
  • Продукція
  • Про нас

ЯК ОБИРАТИ СИДЕРАТИ?

Poplonowe3

Сидерати — дешевий, природний, безпечний для людини та довкілля вид зелених добрив, що підвищують урожайність культурних рослин удвічі-вчетверо й більше разів, акумулюють азот, фосфор і калій, розпушують ґрунт на глибину до 7 м, очищують його від збудників захворювань рослин, пригнічують ріст бур’янів, сприяють зниженню заселення ділянок шкідниками, досить невибагливі, тому проростають навіть на малопродуктивних ґрунтах.
 
Сидерати — дешевий, природний, безпечний для людини та довкілля вид зелених добрив, що підвищують урожайність культурних рослин удвічі-вчетверо й більше разів, акумулюють азот, фосфор і калій, розпушують ґрунт на глибину до 7 м, очищують його від збудників захворювань рослин, пригнічують ріст бур’янів, сприяють зниженню заселення ділянок шкідниками, досить невибагливі, тому проростають навіть на малопродуктивних ґрунтах.Розрізня­ють такі фор­ми си­де­рації:

— ос­нов­на — із за­сто­су­ван­ням ота­ви ба­га­то- й од­норічних трав на зе­ле­не до­б­ри­во та заміни чор­но­го па­ру на си­де­раль­ний. Па­ро­зай­ма­ючі куль­ту­ри висіва­ють із за­сто­су­ван­ням на до­б­ри­во всієї зе­ле­ної ма­си, а за не­обхід­ності — ота­ви;

— підсівна — із підсіван­ням насіння зе­ле­них до­б­рив уз­довж рядків од­ра­зу після сівби по­крив­ної куль­ту­ри. Піс­ля зби­ран­ня ос­нов­ної куль­ту­ри на ви­­со­­ко­му зрізі на­ро­щу­ють зе­ле­ну ма­су си­де­ратів, яку при­орю­ють під на­ступ­ну куль­ту­ру;

— проміжна (після­укісна та після­ж­нив­на): після­укісна — у першій по­ло­вині ве­ге­тації після звільнен­ня по­ля від од­норічних трав або ку­ку­руд­зи на си­­лос; післяж­нив­на — у другій по­ло­вині ве­ге­таційно­го періоду після зби­ран­ня ранніх зер­но­вих куль­тур — ози­мих та яч­ме­ню, ранніх ово­че­вих — ре­ди­с­ки, ка­пу­с­ти, огірків то­що.

Для зе­ле­но­го до­б­ри­ва підхо­дять куль­ту­ри, які здатні за ко­рот­кий період ча­су да­ти найбільший приріст зе­ле­ної ма­си. Крім цьо­го, потрібно вра­хо­ву­ва­ти, що посів си­де­раль­них куль­тур потріб­но здійсню­ва­ти в осінні місяці, а це є ще однією особ­ливістю — стійкість до осін­ніх хо­лодів і ко­рот­ко­го світло­во­го дня без шко­ди для при­ро­с­ту зе­ле­ної ма­си. Ос­нов­ний прин­цип ви­ко­ри­с­тан­ня зе­ле­них до­б­рив та­кий: за два-три тижні піс­ля посіву зе­ле­ну ма­су си­де­раль­них куль­тур ско­шу­ють і за­орю­ють. Та­ким чи­ном, у ґрунті ут­во­рюється сво­го ро­ду про­ша­рок із зе­ле­ної ма­си, що під час роз­кла­дан­ня ви­ко­нує роль зе­ле­но­го до­б­ри­ва.

На си­де­рат ви­ро­щу­ють куль­ту­ри на­ступ­них біологічних груп, а та­­кож різ­но­манітні їхні сумішки відповідно до ста­ну та ро­дю­чості ґрун­ту:

Найбільш до­ступні, швид­ко­рослі зла­кові (пше­ни­ця, жи­то, три­ти­ка­ле, ячмінь, овес) ви­т­ри­му­ють підви­ще­ну кис­лотність ґрун­ту і не­ве­ли­кий вміст у ньо­му по­жив­них ре­чо­вин, до­б­ре ре­а­гу­ють на до­дат­ко­ве вне­сен­ня азо­ту. Та­­кож до­б­ри­ми швид­ко­рос­ли­ми є со­няш­ник, ку­ку­руд­за, греч­ка, фа­целія.

— Бо­бові (ко­ню­ши­на, лю­цер­на, ес­пар­цет, го­рох, нут, го­рох, бо­би, соя, со­че­ви­ця, ви­ка, се­ра­де­ла, лю­пин, ква­со­ля), на відміну від зла­ко­вих, кра­ще рос­туть на ро­дю­чих ґрун­тах (за ви­нят­ком од­норічно­го лю­пи­ну), не по­тре­бу­ють до­дат­ко­во­го вне­сен­ня азо­ту, але ре­а­гу­ють на за­бур’яненість полів і не мо­жуть за ко­рот­кий період ве­ге­тації на­ро­с­ти­ти знач­ну біома­су.

— Ка­пу­с­тяні або хре­с­тоцвіті (ріпак, сви­ріпа, редь­ка, гірчи­ця, пер­ко) кра­ще рос­туть на ро­дю­чих ґрун­тах (за ви­нят­ком редь­ки олійної), але при­гнічу­ють­ся бур’яна­ми, не­га­тив­но ре­а­гу­ють на брак во­ло­ги й дефіцит азо­ту. Такі рос­ли­ни за­хи­ща­ють ґрунт від ви­­віт­­рю­ван­ня і міне­ралізації ор­ганічної ре­чо­ви­ни, зни­жу­ють ви­ми­ван­ня по­жив­них ре­чо­вин у гли­бокі пла­с­ти й ут­ри­му­ють їх у верх­нь­о­му ро­дю­чо­му шарі.

За ре­зуль­та­та­ми ба­га­торічних дослі­джень ННЦ «Інсти­тут зем­ле­роб­ст­ва НА­АН» вста­нов­ле­но, що во­се­ни сіяти рос­ли­ни на зе­ле­не до­б­ри­во мож­на од­ра­зу після зби­ран­ня вро­жаю ос­нов­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур і здійс­нен­ня по­верх­не­во­го об­робітку ґрун­ту чи під зи­му. У пер­шо­му ви­пад­ку рос­ли­ни зрі­­зу­ють за до­сяг­нен­ня найбільшої зе­ле­ної ма­си і злег­ка за­роб­ля­ють у зем­лю. У дру­го­му ви­пад­ку схо­ди за­ли­ша­ють на зи­му. Во­ни са­мостійно пе­ре­гни­ва­ють під снігом, а після йо­го та­нен­ня на­весні пе­­­ре­ко­пу­ють­ся під час підго­тов­ки ґрун­ту до висіван­ня ос­нов­них куль­тур. За посіву насіння вда­ють­ся до ме­то­ду суцільно­го роз­ки­дан­ня із яв­ним за­гу­щен­ням. За по­су­ш­ли­вих умов обо­в’яз­­­ко­во ви­ко­ну­ють до- й після­посівне кот­ку­ван­ня ґрун­ту. За­кла­да­ти рос­лин­ну ма­су си­де­ратів, особ­ли­во в зе­ле­но­му ви­гляді, потрібно не гли­бо­ко: на лег­ких супіща­них і піща­них ґрун­тах — на гли­би­ну 10–15 см, на зв’яз­ко­вих за гра­ну­ло­ме­т­рич­ним скла­дом ґрун­тах — 8–10 см.

Озимі си­де­ра­ти сіють під зи­му, а на­весні підрізу­ють пло­с­корізом або куль­ти­ва­то­ром, ни­ми ж роз­пу­шу­ють ґрунт на гли­би­ну до 5 см і ви­­сіва­ють сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри.

Най­кра­щий ефект від зе­ле­но­го до­б­ри­ва до­ся­гається тоді, ко­ли йо­го висіва­ють від­ра­зу після зби­ран­ня ос­нов­ної куль­ту­ри, не відкла­да­ю­чи на інший день. Що швид­ше про­ро­с­те насіння, то більше зе­ле­ної ма­си ут­во­рить­ся до на­стан­ня осінніх за­мо­розків. Во­се­ни си­де­ра­ти подрібню­ють і за­горта­ють у ґрунт. На­весні після них мож­на сіяти будь-яку куль­ту­ру.

31.01.2018
24830, Вінницька область, Гайсинський район, с. Ольгопіль, вул. Центральна, 131

+38 (067) 430-65-86

+38 (067) 432-29-70

+38 (097) 003-09-73

olgopol@ukr.net

VPV ™