Як правило, бур’янові угруповання, які формуються у посівах цукрових буряків, налічують 13–20 видів, серед яких представники як класу дводольних, так і однодольних. Здебільшого в структурі забур’яненості переважає частка однорічних дводольних видів, але якщо передпопередником була кукурудза на силос, то частка злакових бур’янів у посівах цукрових буряків зростає і не поступається дводольним. Поряд з цим, за проведення безполицевого основного обробітку грунту загальна забур’яненість у посівах зростає у три-п’ять разів порівняно з оранкою. Значний вплив на чисельність сходів бур’янів на одиниці площі справляють добрива, адже деякі види дуже позитивно реагують на їх внесення, що проявляється у різкому збільшенні кількості пророслих насінин і масовій появі сходів. Так, у дослідах за внесення 25 т гною + N90P120K90 кількість щириці звичайної зростала у 2,2 раза, порівняно з неудобреним фоном, а у варіантах із 25 т гною + N135P180K135 — у 4,1 раза . Рослини щириці звичайної у міру зростання дози добрив витісняли інші види бур’янів і займали майже всю площу міжрядь культури. Це доводить значний вплив агротехнічних заходів на формування бур’янового компонента агрофітоценозів цукрових буряків, і їх варто враховувати в процесі регулювання забур’яненості посівів.
Проте одними агротехнічними прийомами не вдається знизити забур’яненість посівів цукрових буряків нижче порогу шкодочинності, тому виникає необхідність у застосуванні гербіцидів. У сучасних умовах є дві системи хімічного захисту посівів цукрових буряків від небажаної рослинності, одна з яких передбачає внесення гербіцидів після появи сходів культури та бур’янів, а інша — комбінована, — включає як післясходові обприскування, так і застосування препаратів грунтової дії.
До періоду змикання листків у міжряддях (друга декада червня) значна частина площі бурякового поля залишається вільною для проростання бур’янів, і за цей час потрібно провести декілька послідовних обприскувань гербіцидами. Одним обприскуванням неможливо забезпечити чистоту посівів, адже основна маса насіння бур’янів, яке міститься у верхньому шарі грунту, — це насіння однорічних видів, що має розтягнутий період проростання.
На час першого внесення гербіцидів у посівах цукрових буряків здебільшого трапляються однорічні дводольні види бур’янів із біологічних груп зимуючих та ранніх ярих, серед яких гірчиця польова, редька дика, талабан польовий, жабрій звичайний, фіалка польова, зірочник середній, рутка лікарська, види лободи, гірчаку, ромашки. Проти однорічних дводольних бур’янів застосовують гербіциди бетанальної групи (фенмедифам, десмедифам, етофумезат, ленацил), які контролюють широкий їхній спектр. Умовою для першого обприскування посівів за післясходової системи захисту є поява сходів культури та масова поява дводольних бур’янів, які перебувають у фазі сім’ядоль та першого-другого листків. Слід скористатися тим, що на цьому етапі розвитку бур’яни ще не мають фазової стійкості до гербіцидів, і застосувати мінімальні норми препаратів. У пізні фази розвитку бур’яни накопичують епітикулярні воски, що надає їм стійкості до гербіцидів. Багато з таких бур’янів виживають після проведення заходів хімічного захисту, продовжують вегетацію та утворюють насіння. Тому не варто зволікати і допускати, щоб бур’яни переростали. Крім цього, більш уразливими бур’яни будуть за високої вологості повітря, а за жарких та сухих погодних умов вони набувають стійкості, формуючи на листках захисний шар восків. Також важливе значення має температура повітря, адже дія гербіцидів бетанальної групи буде ефективною лише за температури не нижче ніж 15...18°С. В умовах прохолодної весни доцільно вносити суміш з гербіцидів бетанальної групи та метамітрону, який активно працює вже за температури повітря 5°С.
Орієнтовно через 6–10 днів після першого обприскування вносять суміш, яка, крім наведених вище діючих речовин, містить трисульфуронметил з поверхнево-активною речовиною. Такий прийом особливо підсилює дію на рослини щириці звичайної, калачиків непомітних, канатника Теофраста, пасльону чорного, гірчаку березкоподібного. Ця діюча речовина характеризується високою ефективністю дії проти бур’янів навіть за високих температур повітря без негативного впливу на рослини цукрових буряків.
На час другого обприскування на деяких полях можлива поява сходів багаторічних коренепаросткових видів бур’янів, а саме осоту жовтого та будяка польового. Через особливості кореневої системи цих видів рослин їхні угруповання на полі розміщуються локально, тому й обробити можна тільки забур’янені ділянки. Найкраще для цього придатні гербіциди на основі клопіраліду, які застосовують у період від формування бур’янами розетки до початку утворення генеративного пагона. Така обробка також буде ефективною проти амброзії полинолистої та кульбаби лікарської. Поряд з цим, вигіднішим способом очищення полів від багаторічних коренепаросткових бур’янів, до яких відноситься і березка польова, є знищення їх у посівах попередника цукрових буряків — озимої пшениці. Для цього добирають гербіциди, які містять 2,4-Д, дикамбу, трибенурон-метил, метсульфурон-метил, флорасулам, флуроксипір.
Третє внесення гербіцидів проводять орієнтовно через 10–14 днів після другого, в період нової масової появи сходів бур’янів. Як правило, в цей час проростають однорічні злакові види, найчастіше з-поміж яких трапляються мишій сизий і зелений, плоскуха звичайна, елевзина індійська. Очистити посіви від них можна за допомогою грамініцидів на основі діючих речовин: хізалофоп-П-тефурил, хізалофоп-П-етил, галоксифоп-R-метил, пропахізофоп, клетодим та ін. Ці препарати часто додають до бакових сумішей, але за жаркої погоди після обробки посівів спостерігається пригнічення рослин цукрових буряків. Причиною стресу є зростання у таких бакових сумішах концентрації поверхнево-активних речовин, що значно підсилюють дію гербіцидів. Тому, за можливості, доцільно проводити окреме обприскування посівів грамініцидами, адже будь-який стрес у рослин культури — це зменшення майбутнього врожаю. Для знищення у посівах осередків багаторічних однодольних видів бур’янів (частіше за все це пирій повзучий) норми внесення грамініцидів збільшують і проводять обприскування за висоти рослин бур’янів 10–15 см.
Комбінована система хімічного захисту посівів цукрових буряків від бур’янів включає внесення гербіцидів грунтової дії на основі хлоридазону, метамітрону, метолахлору, диметенаміду і ленацилу. Ці препарати можна вносити до, під час та після сівби, але до появи сходів культури. Такий захід забезпечує чисті посіви протягом 30–35 днів, стримуючи появу сходів бур’янів шляхом пригнічення їхніх проростків у грунті. За застосування комбінованої системи хімічного захисту, а саме гербіцидів грунтової дії, важливе значення має рівень зволоження, вміст гумусу та кислотність грунту. За дощової весни достатньо лише внести препарати, а за недостатнього зволоження грунту необхідно провести загортання, яке підвищує ефективність дії гербіцидів на 15–30%. У другій половині травня, коли у посівах почнуть з’являтися сходи бур’янів, захист посівів здійснюють аналогічно післясходовій системі захисту відповідно до видового складу бур’янів.
Починаючи з другої половини червня у посівах цукрових буряків відбувається змикання міжрядь, що перешкоджає доступу світла до поверхні грунту і унеможливлює появу нових сходів бур’янів. Але такий фітоценотичний контроль бур’янів можливий лише на посівах, які характеризуються достатньою густотою стояння та рівномірністю розміщення рослин на площі. Так, густота посівів цукрових буряків на період збирання культури у зоні достатнього зволоження має становити
100–110 тис. шт./га, нестійкого — 95–100 і недостатнього — 90–95 тис. шт./га. В іншому разі посіви вважаються зрідженими і навіть за якісно проведеного захисту повторно заростають бур’янами, які здатні суттєво знизити врожайність культури. Як правило, це ранні та пізні ярі види, серед яких паслін чорний, гірчак березкоподібний та почечуйний, незабутниця дрібноквіткова, півняче просо, мишій сизий і зелений та ін.
Отже, для успішного захисту посівів цукрових буряків від бур’янів потрібно враховувати цілу низку факторів, основними серед яких є їхній видовий і кількісний склад, фази розвитку, погодні умови, характеристики грунту, стан рослин культури, вибір препаратів та норм їхнього внесення, добір сумішей, у яких взаємодія гербіцидів має характер синергізму тощо. Посіви цукрових буряків — це фітоценози, які штучно створені людиною, тому без її догляду і підтримки їхнє повноцінне існування неможливе.