Logo

Агрофірма "Ольгопіль"

  • Головна
  • Новини
  • Продукція
  • Про нас

ЯК ЗАХИСТИТИ ПОСІВИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД БУР’ЯНІВ?

F26109c88f7c5af457ad9650a69fa346

Як пра­ви­ло, бур’янові уг­ру­по­ван­ня, які фор­му­ють­ся у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків, налічу­ють 13–20 видів, се­ред яких пред­став­ни­ки як кла­су дво­доль­них, так і од­но­доль­них. Здебільшо­го в струк­турі за­бур’яне­ності пе­ре­ва­жає ча­ст­ка од­норічних дво­доль­них видів, але як­що пе­ред­по­пе­ред­ни­ком бу­ла ку­ку­руд­за на си­лос, то ча­ст­ка зла­ко­вих бур’янів у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків зро­с­тає і не по­сту­пається дво­доль­ним. По­ряд з цим, за про­ве­ден­ня без­по­ли­це­во­го ос­нов­но­го об­робітку грун­ту за­галь­на за­бур’я­не­ність у посівах зро­с­тає у три-п’ять разів порівня­но з оран­кою. Знач­ний вплив на чи­сельність сходів бур’янів на оди­ниці площі справ­ля­ють до­б­ри­ва, ад­же де­які ви­ди ду­же по­зи­тив­но ре­а­гу­ють на їх вне­сен­ня, що про­яв­ляється у різко­му збільшенні кількості про­рос­лих насінин і ма­совій по­яві сходів. Так, у дослідах за вне­сен­ня 25 т гною + N90P120K90 кількість щи­риці зви­чай­ної зро­с­та­ла у 2,2 ра­за, порівня­но з не­удо­б­ре­ним фо­ном, а у варіан­тах із 25 т гною + N135P180K135 — у 4,1 ра­за . Рос­ли­ни щи­риці зви­чай­ної у міру зро­с­тан­ня до­зи до­б­рив витісня­ли інші ви­ди бур’янів і зай­ма­ли май­же всю пло­щу міжрядь куль­ту­ри. Це до­во­дить знач­ний вплив аг­ро­технічних за­ходів на фор­му­ван­ня бур’яно­во­го ком­по­нен­та аг­рофіто­це­нозів цу­к­ро­вих бу­ряків, і їх вар­то вра­хо­ву­ва­ти в про­цесі ре­гу­лю­ван­ня за­бур’яне­ності посівів. 
Проте од­ни­ми аг­ро­технічни­ми прий­о­ма­ми не вдається зни­зи­ти за­бур’яненість посівів цу­к­ро­вих бу­ряків ниж­че по­ро­гу шко­до­чин­ності, то­му ви­ни­кає не­обхідність у за­сто­су­ванні гербі­цидів. У су­час­них умо­вах є дві си­с­те­ми хімічно­го за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від не­ба­жа­ної рос­лин­ності, од­на з яких пе­ред­ба­чає вне­сен­ня гербі­цидів після по­яви сходів куль­ту­ри та бур’янів, а інша — комбіно­ва­на, — вклю­чає як після­с­хо­дові об­при­с­ку­ван­ня, так і за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів грун­то­вої дії.
До періоду зми­кан­ня листків у між­ряд­­дях (дру­га де­ка­да черв­ня) знач­на ча­с­ти­на площі бу­ря­ко­во­го по­ля за­ли­шає­ться вільною для про­ро­с­тан­ня бур’я­нів, і за цей час потрібно про­ве­с­ти декілька послідо­вних об­при­с­ку­вань гербіци­да­ми. Од­ним об­при­с­ку­ван­ням не­мож­ли­во за­без­пе­чи­ти чи­с­то­ту посівів, ад­же ос­нов­на ма­са насіння бур’янів, яке містить­ся у верх­нь­о­му шарі грун­ту, — це насін­ня од­норічних видів, що має роз­тяг­ну­тий період про­ро­с­тан­ня.

   На час пер­шо­го вне­сен­ня гербіцидів у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків здебільшо­го трап­ля­ють­ся од­норічні дво­дольні ви­ди бур’янів із біо­логічних груп зи­му­ючих та ранніх ярих, се­ред яких гірчи­ця по­льо­ва, редь­ка ди­ка, та­ла­бан по­льо­вий, жабрій зви­чай­ний, фіал­ка по­льо­ва, зіроч­ник се­редній, рут­ка лікарсь­ка, ви­ди ло­бо­ди, гірчаку, ро­ма­шки. Про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів за­сто­со­ву­ють гербіци­ди бе­та­наль­ної гру­пи (фен­ме­ди­фам, де­с­ме­ди­фам, ето­фу­ме­зат, ле­на­цил), які кон­тро­лю­ють ши­ро­кий їхній спектр. Умо­вою для пер­шо­го об­при­с­ку­ван­ня посівів за після­с­хо­до­вої си­с­те­ми за­хи­с­ту є по­ява сходів куль­ту­ри та ма­со­ва по­ява дво­доль­них бур’янів, які перебувають у фазі сім’я­доль та пер­шо­го-дру­го­го лист­­­­­ків. Слід ско­ри­с­та­ти­ся тим, що на цьо­му етапі роз­вит­ку бур’яни ще не ма­ють фа­зо­вої стійкості до гербіцидів, і за­сто­су­ва­ти мінімальні нор­ми пре­па­ратів. У пізні­ фа­зи роз­вит­ку бур’я­ни на­ко­пи­чу­ють епіти­ку­лярні вос­ки, що на­дає їм стійкості до гербіцидів. Ба­га­то з та­ких бур’янів ви­жи­ва­ють після про­ве­ден­ня за­ходів хімічно­го за­хи­с­ту, про­дов­жу­ють ве­ге­тацію та ут­во­рю­ють насіння. То­му не вар­то зволіка­ти і до­пу­с­ка­ти, щоб бур’яни пе­ре­ро­с­та­ли. Крім цьо­го, більш ураз­ли­ви­ми бур’яни бу­дуть за ви­со­кої во­ло­гості повітря, а за жар­ких та су­хих по­год­них умов во­ни на­бу­ва­ють стій­кості, фор­му­ю­чи на ли­ст­ках за­хис­ний шар восків. Та­кож важ­ли­ве зна­чен­ня має тем­пе­ра­ту­ра повітря, ад­же дія гербіцидів бе­та­наль­ної гру­пи бу­де ефек­тив­ною ли­ше за тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че ніж 15...18°С. В умо­вах про­хо­лод­ної вес­ни доцільно вно­си­ти суміш з гербіцидів бе­та­наль­ної гру­пи та ме­тамітро­ну, який ак­тив­но пра­цює вже за тем­пе­ра­ту­ри повітря 5°С. 
Орієнтов­но че­рез 6–10 днів після пер­шо­го об­при­с­ку­ван­ня вно­сять суміш, яка, крім на­ве­де­них ви­ще­ діючих ре­чо­вин, містить три­суль­фу­рон­ме­тил з по­верх­не­во-ак­тив­ною ре­чо­ви­ною. Та­кий прий­ом особ­ли­во підси­лює дію на рос­ли­ни щи­риці зви­чай­ної, ка­ла­чиків не­помітних, ка­нат­ни­ка Те­о­фра­с­та, пас­ль­о­ну чор­но­го, гірча­ку березко­подіб­но­го. Ця діюча ре­чо­ви­на ха­рак­те­ри­зується ви­со­кою ефек­тивністю дії про­ти бур’янів навіть за ви­со­ких тем­пе­ра­тур повітря без не­га­тив­но­го впли­ву на рос­ли­ни цу­к­ро­вих бу­ряків.

   На час дру­го­го об­при­с­ку­ван­ня на де­я­ких по­лях мож­ли­ва по­ява сходів ба­га­торічних ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих видів бур’янів, а са­ме осо­ту жов­то­го та бу­дя­ка по­льо­во­го. Че­рез особ­ли­вості ко­ре­не­вої си­с­те­ми цих видів рос­лин їхні уг­ру­по­ван­ня на полі розміщу­ють­ся ло­каль­но, то­му й об­ро­би­ти мож­на тільки за­бур’я­нені ділян­ки. Най­кра­ще для цьо­го придатні гербіци­ди на ос­нові клопіраліду, які за­сто­со­ву­ють у період від фор­му­ван­ня бур’яна­ми ро­зет­ки до по­чат­ку ут­во­рен­ня ге­не­ра­тив­но­го па­го­на. Така об­роб­ка та­кож бу­де ефек­тив­ною про­ти ам­б­розії по­ли­но­ли­с­тої та куль­ба­би лі­карсь­кої. По­ряд з цим, вигіднішим спо­со­бом очи­щен­ня полів від ба­га­торічних ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих бур’янів, до яких відно­сить­ся і березка по­льо­ва, є зни­щен­ня їх у посівах по­пе­ред­ни­ка цу­к­ро­вих бу­ряків — ози­мої пше­ниці. Для цьо­го доби­ра­ють гербіци­ди, які містять 2,4-Д, ди­кам­бу, три­бе­ну­рон-ме­тил, мет­суль­фу­рон-ме­тил, фло­ра­су­лам, флу­рок­сипір.

   Третє вне­сен­ня гербіцидів про­во­дять орієнтов­но че­рез 10–14 днів після дру­го­го, в період но­вої ма­со­вої по­яви сходів бур’янів. Як пра­ви­ло, в цей час про­ро­с­та­ють од­норічні зла­кові ви­ди, най­частіше з-поміж яких трап­ля­ють­ся мишій си­зий і зе­ле­ний, пло­с­ку­ха зви­чай­на, елев­зи­на індійська. Очи­с­ти­ти посіви від них мож­на за до­по­мо­гою грамі­ніци­дів на ос­нові діючих ре­чо­вин: хіза­ло­фоп-П-те­фу­рил, хіза­ло­фоп-П-етил, га­лок­си­фоп-R-ме­тил, про­пахізо­фоп, кле­то­дим та ін. Ці пре­па­ра­ти ча­с­то до­да­ють до ба­ко­вих сумішей, але за жар­кої по­го­ди після об­роб­ки посівів спо­с­тері­гається пригнічен­ня рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків. При­чи­ною стре­су є зро­с­тан­ня у та­ких ба­ко­вих сумішах кон­цен­т­рації по­верх­не­во-ак­тив­них ре­чо­вин, що знач­но підси­лю­ють дію гербі­цидів. То­му, за мож­ли­вості, доцільно про­во­ди­ти ок­ре­ме об­­при­с­ку­ван­ня посівів грамініци­да­ми, ад­­же будь-який стрес у рос­лин куль­ту­ри — це змен­шен­ня май­бут­нь­о­го вро­жаю. Для зни­щен­ня у посівах осе­редків ба­га­торічних од­но­доль­них видів бур’янів (частіше за все це пирій по­взу­чий) нор­ми вне­сен­ня грамініцидів збільшу­ють і про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня за висоти рослин бур’янів 10–15 см.
Комбіно­ва­на си­с­те­ма хімічно­го за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’я­нів вклю­чає вне­сен­ня гербіцидів грун­то­вої дії на ос­нові хло­ри­да­зо­ну, ме­тамітро­ну, ме­то­лах­ло­ру, ди­ме­те­наміду і ле­на­ци­лу. Ці пре­па­ра­ти мож­на вно­си­ти до, під час та після сівби, але до по­яви сходів куль­ту­ри. Та­кий захід за­без­пе­чує чисті посіви про­тя­гом 30–35 днів, стри­му­ю­чи по­яву сходів бур’янів шля­хом пригнічен­ня їхніх про­ростків у грунті. За за­сто­су­вання комбіно­ва­ної си­с­те­ми хімічно­го за­хи­с­ту, а са­ме гербіцидів грун­­то­вої дії, важ­ли­ве зна­чен­ня має рівень зво­ло­жен­ня, вміст гу­му­су та кис­лотність грун­ту. За до­що­вої вес­ни до­стат­ньо ли­ше вне­сти пре­па­ра­ти, а за не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня грун­ту не­об­хід­но про­ве­с­ти за­гор­тан­ня, яке підви­щує ефек­тивність дії гербіцидів на 15–30%. У другій по­ло­вині трав­ня, ко­ли у посівах поч­нуть з’яв­ля­ти­ся схо­ди бур’я­нів, за­хист посівів здійсню­ють ана­логічно після­с­хо­довій си­с­темі за­хи­с­ту відповідно до ви­до­во­го скла­ду бур’янів.
По­чи­на­ю­чи з дру­гої по­ло­ви­ни черв­ня у посівах цу­к­ро­вих бу­ряків відбу­вається зми­кан­ня міжрядь, що пе­ре­шко­д­жає до­сту­пу світла до по­верхні грун­ту і уне­мож­лив­лює по­яву но­вих сходів бур’янів. Але та­кий фіто­це­но­тич­ний кон­троль бур’янів мож­ли­вий ли­ше на посівах, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся до­стат­­ньою гу­с­то­тою сто­ян­ня та рівно­мір­ністю розміщен­ня рос­лин на площі. Так, гу­с­то­та посівів цу­к­ро­вих бу­ряків на пе­ріод зби­ран­ня куль­ту­ри у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня має ста­но­ви­ти 
100–110 тис. шт./га, нестійко­го — 95–100 і не­до­стат­нь­о­го — 90–95 тис. шт./га. В іншо­му разі посіви вва­жа­ють­ся зрідже­ни­ми і навіть за якісно про­ве­де­но­го за­хи­с­ту по­втор­но за­ро­с­та­ють бур’яна­ми, які здатні суттєво знизити вро­жайність куль­ту­ри. Як пра­ви­ло, це ранні та пізні ярі ви­ди, се­ред яких паслін чор­ний, гірчак бе­рез­ко­подібний та по­че­чуй­ний, не­за­бут­ни­ця дрібно­квітко­ва, півня­че про­со, мишій си­зий і зе­ле­ний та ін. 
От­же, для успішно­го за­хи­с­ту посівів цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів потрібно вра­хо­ву­ва­ти цілу низку фак­торів, ос­нов­ни­ми се­ред яких є їхній ви­до­вий і кількісний склад, фа­зи роз­вит­ку, по­годні умо­ви, ха­рак­те­ри­с­ти­ки грун­ту, стан рос­лин куль­ту­ри, вибір пре­па­ратів та норм їхнього вне­сен­ня, добір сумішей, у яких взаємодія гербіцидів має ха­рак­тер си­нергізму тощо. Посіви цу­к­ро­вих бу­ряків — це фіто­це­но­зи, які штуч­но ство­рені лю­ди­ною, то­му без її до­гля­ду і під­трим­ки їхнє по­вноцінне існу­ван­ня немож­ли­ве.

02.04.2018
24830, Вінницька область, Гайсинський район, с. Ольгопіль, вул. Центральна, 131

+38 (067) 430-65-86

+38 (067) 432-29-70

+38 (097) 003-09-73

olgopol@ukr.net

VPV ™