Зерно під час збирання та в процесі післязбиральної обробки зазнає всіляких ушкоджень унаслідок інтенсивного впливу на нього робочих органів машин і механізмів. Особливих ушкоджень зазнає насіннєвий матеріал, оскільки технологія його підготовки передбачає набагато більше механізованих операцій, потрібних для доведення матеріалу до встановлених норм якості.
Ступінь механічного травмування насіння значною мірою залежить від його біологічних і фізико-механічних властивостей, тому різні культури можуть ушкоджуватись по-різному. Серед зернових найбільше ушкоджується кукурудза, далі — жито, пшениця м’яка, ячмінь, пшениця тверда. Характер ушкоджень також різний: під час збирання насінина зазнає макро- й мікротравм, деформується залежно від показників збиральної вологості, стиглості та режиму роботи збиральних машин. У процесі післязбиральної обробки насінина, окрім травм механічної природи, може зазнавати теплових ушкоджень у результаті надто інтенсивного сушіння.
До факторів, які найбільшою мірою впливають на зерно в процесах збирання та післязбиральної обробки, належать рівень його стиглості й показник вологості. Ступінь ушкодження насіння різко зростає, якщо насіння надто сухе або, навпаки, вологе. Є дані про те, що за вологості нижче ніж 10% ушкодження насінини посилюється через подрібнення й макротравми, а за її показника понад 25% — через деформації і мікротравми. Виходячи з цього, рекомендовано проводити роботи з обробки насіння за оптимальної вологості в межах 14–20% — для зернових культур, 12– 22% — для кукурудзи.
Особливо бережного ставлення (з огляду на ступінь і характер ушкодження зерна) потребує кукурудза. Під час комбайнування на насіння вона ушкоджується порівняно менше, оскільки її збирають у качанах, укритих обгортками: вміст ушкоджених насінин становить до 8–10%. Але на стадіях післязбиральної обробки ступінь травмування різко зростає і досягає 70–90%. Також у процесі збирання та обробки качанів з’являється особливий вид ушкодженого зерна, яке вилущується з вологих качанів за їхньої надто інтенсивної обробки, переміщення, транспортування тощо.
Повністю уникнути травмування практично неможливо, оскільки в процесах задіяні машини й обладнання, які безпосередньо контактують із насіниною. Але слід намагатись обмежувати й знижувати рівень ушкодження до безпечних значень, аби не погіршити якість посівного матеріалу, насамперед схожість і продуктивність насіння. Цьому сприятиме система техніко-технологічних заходів на різних стадіях збирання і післязбиральної обробки гібридів кукурудзи
Під час збирання слід дотримуватись оптимальних строків, щоб уникнути значного вилущення–осипання зерна з вологих качанів. Залежно від типу гібридів, не бажано проводити збирання за вологості качанів нижче ніж 20–22%.
Доробку качанів (доочищення від обгорток, сортування за типовістю) потрібно проводити в потоці зі збиранням. Будь-яке розміщення вологих качанів на майданчиках-накопичувачах спричинює підвищення вмісту самообрушеного насіння та зниження його якості. У процесі доробки й завантаження качанів у сушарку слід обов’язково відбирати самообрушене зерно, а також зважати на те, що попадання зерна в камери сушарки погіршує умови сушіння та збільшує витрати енергоресурсів.
Сушіння качанів слід проводити, не допускаючи теплового ушкодження насінини, що спричинює утворення внутрішніх мікротріщин. Тому під час сушіння кременистих гібридів варто застосовувати м’які температурні режими, що забезпечують повільну вологовіддачу зерна й рівномірне підсихання різних його частин.
Особливістю кукурудзи є те, що в складі травмованого насіння значну частку становить самообрушене зерно, яке вилущується з вологих качанів на стадіях збирання та післязбиральної обробки
Особливу увагу слід звертати на режим обмолочування качанів. Ця операція значно впливає на якість насіння, зокрема за неналежного її виконання відчутно збільшується його частка з макротравмами зародка й ендосперму. Майте на увазі: недопустимий вміст насіння з такими видами травмування за його рівня в насіннєвому матеріалі понад 5–15% залежно від гібридів кукурудзи.
У процесі очищення — сортування — калібрування посівного матеріалу також можливе збільшення вмісту насіння з макро- й мікротравмами. Практика показує, що причиною цього є здебільшого не зерносепаратори, а норії, які переміщують зерно. Тому слід застосовувати тихохідні норії з робочими органами — пластиковими ковшами. Тож процес переміщення посівного матеріалу слід організовувати без застосування шнекових передавальних механізмів, які значно травмують і подрібнюють насіння. Також варто обмежувати висоту падіння й швидкість руху насіння в самоплинних трубах та під час завантаження бункерних сховищ.
У процесі підготовки насіння негативний вплив травмування можна зменшити завдяки передпосівному протруєнню-стимуляції посівного матеріалу. Але слід пам’ятати, що такий прийом не завжди повністю відновлює якість насіння. Його ефективність залежить як від характеру й рівня травмування, так і від особливостей самого гібрида.
