Достатньо бодай раз приїхати в Ольгопіль і побачити, що в цьому селі є господар. Ще б пак: вулиці заасфальтовано до кожного виїзду із села, тротуари — з кольорової плитки, бордюри, клумби, оригінальні ліхтарі, креативні пам’ятники, паркові зони, дитячі та спортивні майданчики й стадіони. На соціальні проєкти агрофірма грошей не шкодує. Тільки на відбудову та збереження лікарні, що існувала в селі з 1913 року, але з новою медреформою постала перед загрозою закриття, скерували кілька мільйонів гривень. Тепер у цій будівлі (площею майже 2 тис. квадратних метрів) працюють сімейні лікарі, обладнано пункт «швидкої» допомоги, діє стоматологічний кабінет, готується до відкриття дитяче відділення, навіть квартиру для молодого лікаря вже обладнали — чекають на спеціаліста.
Усі соціальні проєкти засновника АФ «Ольгопіль» Павла Каленича, його підтримка сільських громад (у сфері культури, спорту, освіти, медицини) об’єднані глибокою світоглядною філософією.
«Бізнес на селі мусить бути соціально відповідальним, бо ми працюємо з людьми й для людей, — переконаний він. — Тому багато чого робимо не за „підручником”, не за правилами, а більше за покликом душі та серця. Бо саме так правильно… Порятунок цієї лікарні — це суто соціальний проєкт для місцевої медицини. Його підтримав мій колектив, адже лікар має бути в громаді. Тим більше, що після виборів ми матимемо власну Ольгопільську ОТГ. Стараннями людей ми заробили кошти в господарстві — тепер повертаємо їх у вигляді важливого об’єкта для громади».
Взагалі за вдачею Павло Каленич великий гуморист: з його легкої руки Ольгополем і околицями пішла гуляти байка, що в тамтешніх місцях проїздом гостював Олександр Пушкін. Про це написали в першоквітневому випуску місцевої газети. Потім новину підхопило телебачення, і чутки дійшли аж до московського музею Пушкіна, звідки прийшло офіційне звернення з проханням детальніше розказати про цю історію й по можливості надати фактичний матеріал.
Так Пушкін уже став своєрідним символом Ольгополя, навіть пам’ятник на його честь встановили й дорогу від Чечельника до Ольгополя з нагоди цієї події зробили за 10 днів. «Чи був в Ольгополі Пушкін, чи ні — це вже інше питання. Але „Пушкінштрассе” ми маємо», — посміхаючись каже Павло Каленич. З його легкої руки в Ольгополі відкрили єдиний в області Майдан поетів, присвячений Кобзареві. Поруч із пам’ятником облаштували прекрасний парк відпочинку — із сучасним стадіоном, асфальтованими доріжками, ландшафтним парком, дитячим майданчиком, Wi-Fi-зоною і туалетом (що не менш важливо в сільській місцевості).
До початку цьогорічного навчального року обладнали тренажерний майданчик (з 14 антивандальних тренажерів) просто неба. Цього року очільник агрофірми завершив ще один грандіозний проєкт і повернув до Ольгополя «клонованого» мамонта (скелет мамонта, що стоїть у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, було знайдено в урочищі Слобода Чечельницького району). Тож аби відновити історичну справедливість, з ініціативи господаря виготовили нову копію цього мамонта «у повний зріст» і встановили у центральному парку. Ольгопільчани кажуть, що така атракція точно вразить туристів після карантину, бо мамонт навіть ревітиме, щоправда, тільки за гроші…
А якщо серйозно, то директор агрофірми всіма своїми креативними проєктами прагне повернути життя в сільські громади, щоб їх відвідували туристи, щоб поверталася молодь, щоб була робота і впевненість у завтрашньому дні. На таке стратегічне бачення здатний тільки справжній господар своєї землі. А скільки б усього вдалося створити й досягнути, якби не лише агрокомпанія, а й держава підставила плече на шляху до відродження українського села…
За матеріалами «The Ukrainian Farmer» за жовтень 2020 року
